Місія
Маріуполь

Пам’яті українських воїнів,
які полетіли в оточене ворогом місто

У березні-травні 2022 року у вильотах до блокадного Маріуполя брали участь 16 гелікоптерів. Туди доставляли підкріплення, зброю, боєприпаси, медикаменти, провіант. Звідти забирали поранених. Місія була організована секретно. Добровольців обирали.

Операція тривала з 21 березня до 11 травня 2022 року. За цей час Україна втратили три гелікоптери разом з екіпажами і більшістю людей на борту.

Перед вами – історії 12 воїнів, які загинули під час місії. Про їхній подвиг рідні та друзі кажуть досить просто: ці люди не могли інакше.

Як вони стали тим, хто не може інакше, ніж боротися і ризикувати всім заради побратимів, заради своєї країни? Ким вони були, як вони жили до війни і про що мріяли? Що стало для них покликом летіти в Маріуполь із розумінням, що це дорога, найімовірніше, в один кінець?

Разом із рідними, друзями та побратимами платформа пам'яті Меморіал спільно із проєктом «Серце Азовсталі» склали 12 текстових портретів героїв, щоби краще пізнати та зрозуміти їхню філософію життя. І щоби розповісти та закарбувати їхні історії. П’ятеро ілюстраторів – Юлія Осика, Іван Кипібіда, Сашко Даниленко, Наталія Назаренко та Ярослава Яцуба – осмислили їхній шлях, намалювавши його.

Історії героїв

Професія: слюсар з ремонту транспортних засобів

Девіз: «Усе буде Україна!»

Улюблена пісня: Slipknot – Killpop

Улюблений фільм: Generation P

Улюблена страва: сирна запіканка

Улюблена книга: збірка Ремарка

Хобі: малювання

Найбільше цінував у людях: вірність

Мрія: побачити океан і повернутися у мирні Бердянськ і Маріуполь

Михайло Ніконець

Бублік. 29 років

Я був на Харківському напрямку, штурмували ворога в одному з сіл. Міша мені сказав: «Відсікайте піхоту, паліть танки». А за кілька днів – загинув. Його фразу я запам’ятав на все життя. Він та інші хоробрі хлопці, які полетіли в оточення, билися в Маріуполі, мотивували нас нищити ворога.

побратим Євген

Текст: Марія Морозова

Ілюстрації: Юлія Осика

Олександр Гряник

Грян. 28 років

Девіз: «Краще померти героєм, аніж жити у самобичуванні, що не зробив  того, що вважав правильним»

Улюблена музика: пісні «Сокири Перуна»

Улюблений фільм: «Еверест»

Улюблена страва: млинці з сиром

Хобі: скейт, футбол, гори. Любив собак

Найбільше цінував у людях: порядність і відкритість

Мрія: підкорити Еверест

Маріуполь було містом руїн, спалених будинків і постійної стрілянини, якщо не піхотної, то артилерійської. Плюс – літаки. Моменти тиші гнітили. Поки ми чекали, Саня співав пісню Муцураєва. «Мама, приїжджай і мене забери». Ми усвідомлювали, куди прилетіли. Але не жалкували про це. По-іншому просто не могли.

побратим Володимир

Текст: Євгенія Мазур

Ілюстрації: Юлія Осика

Освіта: історик

Девіз: «Tavrida Boys No Surrenders! – Хлопці Тавриди не здаються! Stay True! – Залишайся справжнім!»

Улюблена музика: реп, хіп-хоп

Улюблений фільм: серіал «Офіс»

Улюблена страва: лагман, плов, чай пуер із хурмою

Улюблена книги: на військову тематику

Хобі: футбол, регбі, джиу-джитсу, крос-фітом, стрільба з пістолета

Найбільше цінував у людях: чесність, надійність

Мрія: відкрити в Миколаєві дитячу спортивну школу з регбі

Олександр Клепіков

Борян. 28 років

Ця військова операція була засекреченою. Ми не знали, ані скільки разів він літав, ані коли це було. Єдине – дівчина одного хлопця, який летів із Сашею та вважається зниклим безвісти, сказала: «Вони були дуже виснажені. Кожен день – операції. Вихідних не було, всі польоти вночі, вони не спали, їм було дуже важко.

мама Зоя

Текст: Наталя Дєдова

Ілюстрації: Іван Кипібіда

Андрій Міщенко

Галас. 22 роки

Професія: тату-майстер

Девіз: «Бути першим!»

Улюблений фільм: «Еверест»

Хобі: тату

Найбільше цінував у людях: почуття гумору

Мрія: створити сім’ю і мати власний тату-салон

Казав, що вони прорвуть блокаду. Що у них хороше озброєння та забезпечення. Молодий, гарячий... Він просто не уявляв, що там відбувалося. Ніхто не уявляв.

подруга Саша

Текст: Катерина Москалюк

Ілюстрації: Юлія Осика

Професія: металург

Девіз: «Це наша війна, і ми самі повинні подолати ворогів, не залишати цю війну нашим дітям»

Улюблена пісня: «War» норвезької групи Burzum

Улюблений фільм: «Вікінги»

Улюблена страва: зелений борщ

Хобі: історія, зброя, зелена енергетика

Найбільше цінував у людях: чесність, сміливість, розум

Мрія: вільна Україна, подорожі в різні країни

Олег Катрич

Кельт. 44 роки

Питала: навіщо ти туди полетів, у самісіньке пекло? Але відповіді не було. Хоча я її знала – він не міг кинути своїх.

дружина Ольга

Текст: Анна Курцановська

Ілюстрації: Сашко Даниленко

Вячеслав Вороний

51 рік

Професія: льотчик 1-го класу

Девіз: «Коли є проблема, ти – або можеш на неї вплинути і вирішуєш її, або – не можеш і не хвилюєшся»

Улюблена пісня: «Ой, смереко»

Улюблений фільм: «Ва-банк»

Улюблені книги: детективи про Еркюля Пуаро

Улюблена страва: борщ дружини

Найбільше цінував у людях: чесність

Мрія: щасливе життя на пенсії з коханою дружиною

Впевнена – батько знав, на який ризик іде. Що йому треба летіти туди, де щойно успішно відпрацювали росіяни. І він не відмовився від цього завдання.

донька Діана

Текст: Анна Курцановська

Ілюстрації: Сашко Даниленко

Професія: електромеханік

Девіз: «Якщо хочеш змінити країну на краще, почни з себе»

Улюблена музика: рок

Улюблена страви: мамині пироги й борщ

Хобі: подорожі горами

Найбільше цінував у людях: чесність, відповідальність, дух побратимства

Мрія: створити сім’ю та пройтися горами Сакартвело

Віталій Семчук

Рут. 25 років

Сідали в гелікоптери й розуміли – шанси долетіти до Маріуполя були нульові, та дуже хотіли допомогти побратимам. Хлопці розуміли: це квиток в один кінець, але відчували обов’язок спробувати. Попри оточене місто, три лінії російської оборони та вороже ППО. В дорозі підбадьорювали один одного: «Якщо навіть не долетимо, совість наша буде чиста: зробили для побратимів усе, що змогли.

мама Ліда

Текст: Павло Щириця

Ілюстрації: Іван Кипібіда

Олексій Зозуля

Льотчик. 51 рік

Професія: пілот цивільної авіації на літаках

Девіз: «Хто, як не я?»

Улюблена пісня: «Воїни світла» Ляпіс Трубецькой

Улюблений фільм: про авіацію та бойовики

Улюблені книги: детективи про Еркюля Пуаро

Улюблена страва: шашлик

Хобі: спорт, автомобілі

Найбільше цінував у людях: чесність, порядність, доброту

Мрія: дати світле незалежне майбутнє дітям та онукам

Я розповідаю своїм дітям, що їхній дідусь – справжній герой. Як і всі інші добровольці. Щоб добровільно прийняти рішення летіти в окуповане місто, знаючи, що це квиток в один бік, треба мати сталеві яйця. Всім, хто брав участь у цій спецоперації, живим і мертвим, низький уклін і велика шана.

син Ігор

Текст: Анна Курцановська

Ілюстрації: Ярослава Яцуба

Професія: бортовий авіаційний технік

Улюблена музика: класика

Улюблена страви: бограч, лечо, лазанья і вареники

Хобі: малювання, технічна творчість

Найбільше цінував у людях: чесність

Мрія: одружитися, приїхати до океану в будиночку на колесах, спробувати себе у серфінгу, зайнятись 3D-моделюванням

Іван Ваховський

25 років

Я б дуже хотіла, щоб пам’ять про вчинок наших хлопців шанували. Вони полетіли на 120 кілометрів вглиб зайнятої росіянами території, щоб рятувати бійців, — говорить мати. — Хлопці дали їм можливість протриматися, дали можливість пожити. Ті, хто зустрічав їх у Маріуполі, так і казали: до нас прилетіли ангели з неба. Це не має бути забутим.

мама Галина

Текст: Євгенія Мазур

Ілюстрації: Юлія Осика

Юрій Тимусь

34 роки

Професія: льотчик 1 класу

Девіз: «З нами Бог. Якщо з нами Бог, то хто проти нас?»

Улюблена страва: картопляне пюре зі стейком

Хобі: музика, малювання, спорт, подорожі

Найбільше цінував у людях: чесність

Мрія: про донечку, став батьком дівчинки незадовго до початку повномасштабного вторгнення

Коли ми прилетіли в Маріуполь, всі хотіли привітатися. Хлопці, які нас зустрічали, підбігли до гелікоптерів. Ми відкрили вікна, щоб кожному потиснути руку. Нас зустрічали із захопленням. Розуміли, що ми йшли на ризик. А ми розуміли, чому переступали через свої страхи, чому це – не дарма.

побратим Віталій

Текст: Євгенія Мазур

Ілюстрації: Ярослава Яцуба

Професія: льотчик 1 класу

Девіз: «Все буде добре!»

Хобі: гірськолижний спорт, плавання, біг, йога, шахи, відеозйомка, походи в гори, книги, авто

Найбільше цінував у людях: чесність

Мрія: мати велику сім’ю, добудувати будинок та розвиватись

Борис Горошко

37 років

Про перші польоти у Маріуполь навіть ніхто не знав. Це було завдання зверху – рятувати бійців. Спочатку наші залітали туди та вилітали спокійно. Окупанти навіть не думали, що ми будемо так робити. Це пізніше вони вже підтягнули озброєння, яким можна збивати вертольоти.

друг і колега Іван

Текст: Наталія Куліді

Ілюстрації: Наталія Назаренко